Род Лейвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Род Лейвер
ГромадянствоАвстралія Австралія
Місце проживанняКарлсбад, Каліфорнія, США
Дата народження9 серпня 1938(1938-08-09)[1][2][…] (86 років)
Місце народженняРокгемптон[1][4]
Зріст172 см
Вага68 кг
Завершення кар'єри1979
Робоча рукаліва
Бекхендоднорукий
Призові, USD$ 1 564 213

Одиночний розряд

Титулівпринаймні 198, 40 зафіксованих ATP
Найвища позиція1
Мейджори
АвстраліяП (1960, 1962, 1969)
Ролан ГарросП (1962, 1969)
ВімблдонП (1961,1962, 1968, 1969)
СШАП (1962, 1969)

Парний розряд

Титулів27
Найвища позиція11
Мейджори
АвстраліяП (1959, 1960, 1961, 1969)
Ролан ГарросП (1961)
ВімблдонП (1970)
СШАФ (1960, 1970, 1973)
Інші парні турніри
Мікст
АвстраліяФ (1959)
Ролан ГарросП (1961)
ВімблдонП (1959, 1960)
Востаннє картку оновлено: тенісист завершив виступи


Родні Джордж "Род" Лейвер (англ. Rodney George "Rod" Laver) — австралійський тенісист, єдиний гравець серед чоловіків, якому підкорився (двічі) Великий шолом.

Усього за свою тенісну кар'єру Лейвер виграв 11 титулів Великого шолома в одиночному розряді, й це враховуючи п'ятирічну перерву тоді, коли він як професіонал не мав права брати участі в любительських турнірах. Крім того він здобув 6 титулів Великого шолома в парній грі й три в міксті. Австралійська команда з Лейвером у складі 5 разів вигравала Кубок Девіса у часи, коли виграш Кубка Девіса цінувався не менше, ніж Великий шолом.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Родні Джордж Лейвер народився в місті Рокгемптоні у Квінсленді[5][6] третім з чотирьох дітей у родині чередника й м'ясника Роя Лейвера та Мелби Роффі [7].

1966 року, коли йому було 27, Лейвер одружився у місті Сан-Рафаель, Каліфорнія, з Мері Бенсон, розведеною жікою з трьома дітьми від попереднього шлюбу[8][9]. Після вінчання на виході з церкви стояли відомі тенісисти: Лью Гоуд, Кен Роузволл, Рой Емерсон, Мел Андерсон та Баррі Маккей, утворивши з піднятих угору тенісних ракеток арку, під якою мали пройти молодята[9][10]. У Рода та Мері народився син, і пара відтоді мешкала в різних містечках Каліфорнії до смерті Мері у 2012 році.

Великі шоломи

[ред. | ред. код]

Уперше Род Лейвер виграв усі чотири турніри Великого шолома за один календарний рік у 1962 році, коли вони ще розігрувалися серед любителів. У 1969 році йому вдалося повторити цей успіх уже у відкриту еру, коли його супротивниками були всі найкращі тенісисти планети.

У 1963 році Лейвер приєднався до професійного туру і втратив статус любителя, а з ним і право грати в турнірах Великого шолома. Він виграв 8 професіональних мейджорів: тричі US Pro, чотири рази Wembley Pro і один раз French Pro. 1967 року Лейвер виграв усі три професійні мейджори, а отже здійснив «прослем».

З настанням Відкритої ери Лейвер успішно повернувся на турніри Великого шолома й виграв ще 5, 4 з них 1969 року, здійснивши календарний великий шолом. Це досягнення в чоловічому тенісі залишається унікальним. Жодному тенісисту відтоді не вдавалося виграти усі чотири турніри Великого шолома упродовж одного календарного року. Значним досягненням вважається перемога в 4 мейджорах за кар'єру. Новак Джокович був одночасним володарем усіх титулів, але це було упродовж двох років — Відкритий чемпіонат Австралії він виграв уже наступного року.

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Род Лейвер відзначався великою швидкістю пересування в корті, мав у своєму арсеналі велике різноманіття технічно бездоганних ударів. Незважаючи на невисокий зріст (172 см), притримувався тактики: подача - вихід до сітки.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Рода Лейвера введено до Зали тенісної слави в 1981 році. Він — кавалер Ордену Британської імперії з 1970 року.

Статистика

[ред. | ред. код]

Історія виступів у мейджорах

[ред. | ред. код]

У 1963 році Лейвер перейшов у професіонали, і, як наслідок, втратив право виступати на турнірах Великого шолома [11] до початку Відкритої ери.

Турнір Як любитель Як професіонал Відкрита ера
'56 '57 '58 '59 '60 '61 '62 '63 '64 '65 '66 '67 '68 '69 '70 '71 '72 '73 '74 '75 '76 '77
Турніри Великого шолома
Australian Open 1к 1к 2к 3к П Ф П A A A A A A П A 3к A A A A A A
French Open 1R A 2R 3R 3R SF П A A A A A Ф П A A A A A A A A
Wimbledon 1R A 3R F F П П A A A A A П П 4к ЧФ A A A A A 2к
US Open 1R A 4R QF F F П A A A A A 4к П 4к A 4к 3к A 4к A A
Про-Слеми
U.S. Pro A A A A A A A F П F П П не мейджор
French Pro A A A A A A A F F F F П не мейджор
Wembley Pro A A A A A A A ЧФ П П П П не мейджор

Загальна статистика і рекорди

[ред. | ред. код]
Докладніше: Статистика Рода Лейвера за кар'єру

Турнірні рекорди за всю історію

[ред. | ред. код]
Турнір Встановлений рекорд З ким ділить Посилання
Головні професійні турніри Здобув професійний Великий шлем (1967) Кен Роузволл [12][13]
Турніри Великого шлему Двічі здобув Великий шлем (1962, 1969) Одноосібно [14][15]
Всі мейджори
(Турніри Великого шлему + Про-мейджори) 		Досягнув 14-ти поспіль фіналів на мейджорах (1964–68) Одноосібно [16]
Титули на 3-х різних покриттях Елсворт Вайнс
Дон Бадж
Кен Роузволл
Джиммі Коннорс
Матс Віландер
Андре Агассі
Роджер Федерер
Рафаель Надаль
Новак Джокович 		[17]
Wembley Professional Championships Здобув 4 титули поспіль (1964–67) Кен Роузволл [18]
Професійні турніри Найбільше титулів в одиночному розряді на професійних турнірах, 70 (1963–68) Одноосібно [19]
Всі турніри 198 титулів за кар'єру (1956–76) Одноосібно [20]
286 фіналів за кар'єру (198 титулів, 88 поразок) (1956–76) Одноосібно [21]
30 фіналів за один сезон (1965) Одноосібно [21]
55 титулів за кар'єру в приміщенні (1963–75) Одноосібно [21]
81 фінал за кар'єру в приміщенні (1963–75) Одноосібно [21]
принаймні 15 титулів упродовж 6-ти сезонів (1962, 65, 66, 67, 69, 70) Одноосібно [22][23]
принаймні 10 титулів упродовж 7-ми поспіль сезонів (1964–70) Одноосібно [22][24]
принаймні 5 титулів упродовж 16-ти поспіль сезонів (1960–75) Одноосібно [22][25][24][26]
принаймні 1 титул упродовж 21-го поспіль сезону (1956–76) Кен Роузволл
147 виграних матчів за один сезон (1961) Одноосібно
114 титулів на відкритих кортах Ентоні Вілдінґ

Рекорди за Відкриту еру

[ред. | ред. код]
Турнір Роки Встановлений рекорд З ким ділить Посилання
Відкритий чемпіонат Австралії–Відкритий чемпіонат США 1969 Великий шолом Одноосібно [27]
Вімблдонський турнір
Відкритий чемпіонат Австралії
Відкритий чемпіонат Франції
Відкритий чемпіонат США		 1968
1969
1969
1969		 Кар'єрний Великий шлем Андре Агассі
Роджер Федерер
Рафаель Надаль
Новак Джокович		 [28]
Турніри Великого шолома 1969 100% (26–0) відсоток виграних матчів за 1 сезон Джиммі Коннорс [29]
Турніри Великого шолома 1969 Всі 4 фінали за один календарний рік Роджер Федерер
Новак Джокович		 [30]
Комбіновані тури 1968–70 принаймні 10 титулів 3 роки поспіль Роджер Федерер [24]
Комбіновані тури 1969 18 титулів за 1 сезон Одноосібно [31]
Тур Гран-прі 1969–75 90% (18–2) відсоток виграшів за кар'єру у фіналах на твердому покритті Одноосібно
Тур Гран-прі 1968–75 38 титулів у віці понад 30 років Одноосібно [32]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 200.
  2. ↑ http://www.nndb.com/lists/504/000063315/
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.smh.com.au/rugby-league/league-news/beetson-farewelled-with-tears-and-cheers-20111208-1om3d.html
  5. ↑ Fein, Paul (2002). Tennis Confidential: Today's Greatest Players, Matches, and Controversies. Potomac Books, Inc. с. 49. ISBN 978-1-57488-526-2.
  6. ↑ Debolt, Abbe A.; Baugess, James S. (31 грудня 2011). Encyclopedia of the Sixties: A Decade of Culture and Counterculture: A Decade of Culture and Counterculture. ABC-CLIO. с. 362–. ISBN 978-1-4408-0102-0.
  7. ↑ Laver та Writer, (2014), с. 2
  8. ↑ Rod lost plane and ticket but won bride. The Australian Women's Weekly. 6 липня 1966. с. 3. Процитовано 13 січня 2014 — через National Library of Australia.
  9. ↑ а б Rod Laver and Mary Benson After Wedding Ceremony. www.corbisimages.com. Corbis.
  10. ↑ Rod Laver and Mary Benson After Wedding Ceremony. www.corbisimages.com. Corbis.
  11. ↑ Garber, Greg (7 вересня 2009). Laver's season Slam stands test of time. sports.espn.go.com. ESPN.
  12. ↑ Dave Anderson (30 серпня 2009). The Greatest? Don't Forget Laver's Lost Years. The New York Times.
  13. ↑ Bercow, John (2014). Chapter 9: Rod Laver. Tennis Maestros: The Twenty Greatest Male Tennis Players of All Time (англ.). Лондон, Англія: Biteback Publishing. ISBN 978-1-84954-765-9.
  14. ↑ Wells, Kathryn. Tennis – 'the golden age' of the 1960s–70s and beyond. 20 червня 2013. Australian Government. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
  15. ↑ Sclink, Leo (20 січня 2012). Rod Laver's priceless Grand Slam. Herald Sun. Australia. Процитовано 27 січня 2015.
  16. ↑ Geist, Robert. GOAT With Muscles. woodtennis. Tennis Week 23 липня 2009. Процитовано 14 грудня 2017.
  17. ↑ Zikov, Sergey (6 липня 2009). Dispelling the Myths of "Rocket" Rod Laver. bleacherreport.com. Bleacher Report, Inc. Процитовано 4 листопада 2015.
  18. ↑ Chapman, Kim (26 серпня 1968). Open Season for a Test Of Time. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
  19. ↑ Garcia, Gabriel. Record: Most Singles Titles Pro Tournaments. app.thetennisbase.com. Мадрид, Іспанія: Tennismem SL. Процитовано 14 грудня 2017.
  20. ↑ Throsby, Maragret (листопад 2013). The Rod Laver Interview. 3 листопада 2013. ABC Radio Australia. Процитовано 24 квітня 2014.
  21. ↑ а б в г Garcia, Gabriel. Rod Laver: All Time Records. thetennisbase.com. Мадрид, Іспанія: Tennismem SL. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 14 грудня 2017.
  22. ↑ а б в Bercow, John (2 червня 2014). Tennis Maestros: The Twenty Greatest Male Tennis Players of All Time. Biteback Publishing, Chapter 9. ISBN 9781849547659. Процитовано 30 жовтня 2015.
  23. ↑ Bevis, Marianne (3 лютого 2010). Great Men of Tennis: Rod Laver the Modest Rocket. sportsthenandnow.com. Sports Then and Now. Процитовано 30 жовтня 2015.
  24. ↑ а б в McElhinney, Paul (19 серпня 2013). Tennis Legend Rod Laver Turns 75. stevegtennis.com. Steve G Tennis. Процитовано 27 січня 2016.
  25. ↑ Player's Details: Rod Laver. itftennis.com. International Tennis Federation (ITF). Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  26. ↑ Zikov, Sergey. Dispelling the Myths of "Rocket" Rod Laver. bleacherreport.com. Bleacher Report Inc, Turner Sports. Процитовано 31 жовтня 2015.
  27. ↑ Rod Laver: Inductee. tennisfame.com. Міжнародна тенісна зала слави. Процитовано 1 листопада 2015.
  28. ↑ Craft, Kevin (24 травня 2012). Clay, Grass, Hard Court? For Tennis's Top Players, It Doesn't Matter Anymore. The Atlantic. The Atlantic Webzine. Процитовано 4 листопада 2015.
  29. ↑ Sundar, Shyam (14 вересня 2015). #360Stats: Novak Djokovic vs Roger Federer – 2015 US Open final. sport360.com. Sports360 News. Процитовано 4 листопада 2015.
  30. ↑ Newbury, Piers (14 вересня 2015). US Open 2015: Novak Djokovic beats Roger Federer in final, Elite company. BBC Sport. Процитовано 4 листопада 2015.
  31. ↑ Tignor, Steve (5 лютого 2015). 1969: Rod Laver Wins His Second Grand Slam. tennis.com. Процитовано 27 січня 2016.
  32. ↑ Laver backs Hewitt's Aussie open charge. ninemsn.com.au. NineMSN. 8 січня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
Тенісист Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Род_Лейвер